Сьогодні особливий день, який розділив українську історію на «до» і «після» у свідомості громадянського суспільства. Десять років тому більшість із нас були іншими, можливо, не такими впевненими та хоробрими. Нині ж ми безповоротно змінилися у своєму прагненні стати вільним народом.
День свободи
Спочатку в Україні з’явилося свято — День свободи, на честь Помаранчевої революції, яке відзначалося з 2005 по 2011 роки 22 листопада. Пізніше його скасували й відповідно до указу Президента від 13 листопада 2014 року, започаткували День гідності та свободи, який уже протягом десяти років відзначається 21 листопада.
Його встановили на честь початку цього дня двох знаменних подій у новітній українській історії — Помаранчевої революції 2004 року та Революції Гідності 2013 року. Адже саме 21 листопада 2013 року відбулися перші акції протесту української громадськості у відповідь на те, що тодішня влада припинила курс на євроінтеграцію та скасувала процес підготовки до підписання Угоди про асоціацію між Україною і Європейським Союзом.
Якщо події Помаранчевої революції відбувалися мирно, то обстоювання гідності й свободи у 2013 році коштувало багатьох життів українських патріотів. Тоді було вбито 106 людей і понад 2 тисячі — поранені.
Справжнє обличчя росії
За подіями в Україні слідкував увесь світ, та чи не найпильніше — в росії. Для них вільна Україна, яка впевнено рухалася до європейської спільноти демократичних держав, була кісткою в горлі. І сусідня держава, котра називала себе «старшою сестрою», показала своє справжнє лице.
Навесні 2014 року розпочалася збройна агресія російської федерації, яка супроводжувалася окупацією Криму та окремих територій Донецької й Луганської областей. Ворожа пропаганда, яка непомітно стала частиною життя багатьох українців, робила своє підступну справу.
Тоді деякі українці навіть розгубилися: кому вірити, хто ворог, хто брат? Розривалися не лише багаторічні економічні та суспільні зв’язки двох сусідніх країн, рвалися на шмаття родинні відносини. Ворог робив ворогами найближчих і найрідніших людей.
В ті дні усі когось у чомусь намагалися переконати. Були й такі, що виправдовували ворога. Та попри все українська нація впевнено підіймалася з колін, зміцнювалася у своєму прагненні стати справді незалежною державою, без «смотрящих» і олігархів, корупціонерів і казнокрадів.
Нам досі важко з цим. Тим паче, що вже другий рік поспіль День гідності та свободи відзначається на тлі повномасштабного вторгнення рф, яке розпочалося 24 лютого 2022 року. Велика війна відкрила очі багатьом. Уроки історії не минають даром. Але нинішня війна — величезне випробування, що випало на долю українського народу.
Ми обов’язково переможемо, бо зло не може бути зверху. Якою ціною? Дуже великою. Любімо й захищаймо свою Україну, допомагаймо Збройним Силам України. Лише об’єднавшись, згуртувавшись, ми зможемо відстояти свою свободу й гідність. На нинішньому поколінні українців лежить дуже велика відповідальність за майбутнє країни.
Сьогодні Президент України Володимир Зеленський виступив зі зверненням з нагоди Дня Гідності та Свободи. Він сказав: «10 років тому ми розпочали нову сторінку боротьби. 10 років тому українці провели свій перший контрнаступ проти беззаконня, спроби позбавити нас європейського майбутнього. Проти нашої неволі. Після силового свавілля багато хто відчув: це б’ють і мене, це боляче й мені, це удари по справедливості та правді, свободі, по нашому спільному завтра. Яким воно буде, якщо ми промовчимо, проковтнемо, будемо боятися, а не боротися?..»
