Після першої сесії новообраної Корюківської міськради втрачають повноваження останні шість сільрад, які в Корюківському районі досі існували як окремі юридичні особи. З яким настроєм вони вливаються у найбільшу громаду Корюківщини, Сусіди.City розповів прибинський сільський голова Петро Рябць
Чекають на першу сесію
Сільрада ще працює у звичному режимі, каже Петро Рябець, усі на місцях. Їхні повноваження припиняються після того, як відбудеться установча сесія новообраної міськради.
Від «перелюбського куща» до міськради депутатами люди обрали свого голову Петра Рябця, очільника Перелюбського споживчого товариства Миколу Шматка і секретарку Охрамієвицької сільради Маргариту Наумовець.
«Останній із могікан»
Поміж собою прибинці називають місцевого голову «останнім із могікан». Прибинська громада, яку він очолюєте багато років, останні чотири роки ще функціонувала як самостійна установа. Хоча переважна більшість сільрад іще раніше приєдналися до Корюківської ОТГ.
Петро Рябець біля сільради
«Відколи реформа з децентралізації почала набирати обертів — і влада стала ближчою до народу, і повноважень на місцях побільшало, - каже Петро Олександрович.
Раніше сільрада сама займалася проєктами, укладала договори тощо, тепер це компетенція міськради. Тому дуже хочемо, щоб і надалі в село приходили такі потрібні інвестиції».
На сьогодні довелося закрити дитсадок у Прибині, бо в ньому лишилося тільки троє вихованців. Тепер двох діток возять до Перелюба. Можливо, надалі постане питання й щодо існування дев’ятирічної школи, у якій зараз навчається 51 учень.
Дуже б не хотілося прибинцям втрачати школу, та якщо вже так станеться, розмірковує голова, необхідно створити для дітей найкращі умови. Щоб підвозились вони по хорошій дорозі, а перелюбський заклад освіти, де вони мають продовжити навчання, мав усе необхідне для надання якісних освітніх послуг.
Є у селі укомплектований і оснащений фельдшерський пункт, проте, у Перелюбській лікарській амбулаторії й досі немає лікаря. «Корюківський міський голова Ратан Ахмедов каже – шукайте, може, хтось із місцевих погодиться, - розповідає Петро Рябець, - обіцяє забезпечити житлом і всім необхідним".
Аби тільки прибув до села спеціаліст, бо «перелюський кущ» не може обійтися без свого лікаря-терапевта. Він віддалений від райцентру і досить густо населений.
Дороги відремонтували
Дороги вже майже відремонтували. Добре, що хоч ця проблема поступово розв’язується. І саме завдячуючи децентралізації її зрушили з місця, переконаний Петро Олександрович.
Тепер автошлях від Охрамієвичів до Перелюба хороший. Від Перелюба до Прибині теж набагато краще стало їздити, виконали ямковий ремонт. Проте по селу Перелюбу в бік Прибині, від лісництва, приблизно 600-700 м лишилося майже непроїзної дороги.
З села можна виїхати семенівською маршруткою, що ходить на Чернігів через їхні населені пункти. Однак більшість мешканців на своєму транспорті їздять, кооперуються. У Прибині у кожному четвертому дворі є автівка, по селу до півсотні тракторів. У деяких – по кілька одиниць техніки.
Цікавимося, чи не скаржаться прибинці на медичне обслуговування? Петро Рябець каже, що проблеми були, коли укладали договори з сімейними лікарями та терапевтами. Потім все владналося.
Хотілося б, щоб районні медики знову приїздили в села, як було донедавна. Сільчани сподіваються, що коли попустить коронавірус, знову відновляться прийоми лікарів у фельдшерських пунктах. А поки лише за великої потреби їздять люди до райлікарні. Ситуація зараз дуже непроста, всі розуміють.
З яким приданим іде Прибинь до Корюківки
Сьогодні в селі набагато кращі дороги, констатує голова громади. З 12 км загальної протяжності – 7 км заасфальтовані. Ще у 2000 роки збудували та утримують у задовільному стані 12 км водогону. Модернізували котельню, почистили ставок, реанімували спортивний зал у школі, забезпечили роботу двох операторів мобільного зв’язку.
У Прибині непогано налагоджена співпраця з місцевим інвестором Сергієм Дюжиковим. У людей викупили майнові паї. Сільгосппідприємство орендує земельні паї в Прибині, Білошицькій Слободі та Тихоновичах.
У Прибині розташувалася центральна база. Збудували зерносушильний комплекс, вагову, зводиться зерносховище. Загалом інвестор у селі створив 15 робочих місць.
Щоправда, 200 голів великої рогатої худоби перевів з Прибині до Тихоновичів. Тваринництво він розвиває й у Б.Слободі, де теж працюють місцеві люди. Натомість українському сільгоспвиробнику потрібна підтримка держави, без цього він не зможе розвиватися.
Сподівання на краще
- Петре Олександровичу, Ви кажете, що нині влада стала ближчою до народу. А як вона може бути ближчою, коли сільського голови зі значними повноваженнями не буде, а старосту фактично призначатиме міський голова? Чи достукаються прибинці у разі необхідності до владних кабінетів у райцентрі?
- Корюківська громада самодостатня. В цьому заслуга передусім місцевого бізнесу. Посприяла й децентралізація, коли відбувся перерозподіл податків, громадам віддали землю. Значну роль відіграє й позиція міської ради. Керує нею досвідчена команда на чолі з перспективним мером Ратаном Ахмедовим, якого підтримали майже 90% виборців.
Для малих населених пунктів головне, щоб про них не забули у великій громаді. Звісно, про це дбатимуть новообрані депутати, старости. Але багато чого залежить від позиції голови та депутатів.
Будь-яка влада має працювати відкрито і бути доступною для кожного мешканця громади. Саме народ своїм голосом дає чиновнику роботу, тому й чиновник повинен звітувати по зроблене перед своїми виборцями.
Мені особисто за всі роки роботи на посаді сільського голови не соромно дивитися в очі своїм прибинцям. Участь у цьогорічних виборах взяли понад 60 % виборців прибинської громади. Голосували з вірою у серці, що села розвиватимуться, адже живуть у них трудящі люди, які заслуговують на краще життя.
