Завидні женихи Корюківщини розмірковують: одружуватися — чи ні?

Сусіди. City запитали у деяких парубків з Корюківки про їхнє ставлення до шлюбу, жінок і дітей.

Заводити сім’ю чи ні — вирішувати треба самому. Хтось з відомих казав: чоловік може закохатися у жінку тільки тому, що у неї гарні ноги. А жінка у чоловіка за його гарні ноги не закохається, їй треба щось більше.

Доля його про це — ще мовчить

На початку вересня Івану Ващенку, провідному спеціалісту — державному реєстратору юридичного відділу Корюківської міської ради, виповнюється 29 років.

Неодружений молодий чоловік проживає окремо від батьків у трикімнатній квартирі в центрі міста. Спортсмен, щоранку бігає аж до Бречі.
В побуті самостійний, організований.

Сам собі готує їжу, каже, має для цього мультиварку, пере ж його речі пральна машина. Напрошується висновок — подруга життя йому потрібна, в першу чергу, не для хатньої роботи, як декому.

Руки у нього ростуть з плечей, а не з інших місць. Справляється з господарськими клопотами. Веде здоровий спосіб життя. Не курить, алкоголю не вживає. 

Іван Олександрович — комунікабельна людина, легка у спілкуванні. Поговорити з ним є про що. Читає книги, у тому числі історичні. Каже, заповнює прогалини у шкільних знаннях з історії України.

А що думає про одруження? В цілому він намагається планувати своє життя. Проте в особистих стосунках покладається на долю. Але вона поки що мовчить. Хоча дівчат знайомих більше, ніж хлопців. Тому просто з вибором для спілкування проблем нема.

Давня притча розповідає, що коли юнак спитав мудреця, одружуватися йому чи ні — той відповів: одружишся — колись пожалкуєш, і не одружишся — теж жалкуватимеш

Більшість дівчат все-таки хочуть вийти заміж і створити свою сім’ю. Вони, коли зустрічаються з хлопцями, то не тільки заради стосунків. А видивляються собі чоловіка, батька своїм дітям.

А як Іван ставиться до дітей, чи хоче, аби вони у нього були? У студентські роки працював вихователем та інструктором з плавання у дитячому таборі. Тож спілкуватися з малечою йому подобається. Каже, що коли буде на те здоров’я і можливості, то й трьох хотів би своїх мати.

А що думає про проживання з жінкою без реєстрації, про так званий «цивільний шлюб»? Думка його така: коли у двох людей справді є почуття одне до одного і приязне ставлення, то їм добре і без «штемпселя», як казав кіношний Попандопуло.

А коли вони одне одному не милі, то ні штамп у паспорті, ні навіть рідні діти не втримають разом. Тим більше, що судова практика прирівнює права зареєстрованих шлюбів і так званих цивільних, якщо був спільний побут.

Дівчину — треба приваблювати вчинками, поведінкою!

А що думає про одруження 27-річний Ігор Крячок, які страви любить їсти, чим захоплюється? Вчителя історії, котрий шостий рік працює у першій міській школі та має справу з сучасною дітворою — такими запитаннями з пантелику не зіб’єш.

Ігор Олегович ще й виконує обов’язки вихователя по підвозу дітей шкільним автобусом у окраїнний мікрорайон міста — Милейки. Чому обрав педагогічний фах? Мабуть, доля така чи, можна сказати, традиція сімейної уже династії.

Мама Ігоря працює заступником директора школи і бабуся була вчителем. Проживають разом, сестра Анжеліка стала студенткою юридичного коледжу. Батько живе не з ними.

Шкільна робота вимагає чимало часу. А у вільну годину Ігор з другом ходять тренуватися у міський спортивний клуб «Олімп». Не курить, алкоголем не зловживає. Фільми дивиться, книги читає. Подобаються жанри — антиутопії, фантастика, фентезі.

Ігор до можливості одруження ставиться позитивно. Хоча, вважає, що скоростиглі шлюби часто не витримують випробувань. 

 Треба придивитися одне до одного, пожити, а потім вже сходитися по-справжньому - Ігор Крячок

Серед головних жіночих якостей вирізняє вірність. Звичайно, при взаємній довірі одне до одного. Дівчата гарні усі по-різному, а чи вона твоя чи ні — відразу не дізнаєшся, не вгадаєш.

Є і молоді жінки з дитиною, такий варіант теж може бути прийнятний. Хотілося б і своїх дітей мати. Головне, вважає Ігор, не казати дівчині відразу, що вона подобається. Бо це може навіть відштовхнути! Треба ділом, вчинками це доводити, показувати.

Улюблена пора року Ігоря — літо. Любить купатися, нещодавно їздили з друзями на море відпочивати. У їжі неперебірливий, коли жив у студентському гуртожитку, сам готував і борщі, супи, і картоплю, гречку.

От тушкованих огірків не любить, а так усе їсть. Друзі у нього теж педагоги, холостяки. Каже Ігор — як тільки один з них одружиться, можлива «ланцюгова реакція», інші теж почнуть.

Будує дім — заграє і баян в нім

Робота 29-річного Олександра Михайленка пов’язана з електрикою і підйомами вгору. Висоти не боїться. В основному їздять і по селах, де обслуговують електромережі. Буває, просять люди вдома щось «зі світлом» зробити —допомагає. На цих справах Олександр Вікторович розуміється професійно.

Працює електромонтером з ремонту повітряних ліній електропередач комунального підприємства «Благоустрій» Корюківської міської ради. Закінчив Київський енергетичний коледж, потім заочно — технологічний університет, де одержав диплом інженера-електрика.

Стрибав з парашутом з літака. Під Черніговом є школа парашутистів, спочатку навчали їх, а потім — у небо, за незрівнянними відчуттями. І з понад п’ятдесятиметрового мосту у Кам’янці-Подільському стрибав «на прив’язі». Каже, страшнувато, але й цікаво, бажання перемагає.

На території їхнього підприємства стоїть 42-метрова вишка мобільного зв’язку, то і на неї піднімався. На висоті навіть у тиху погоду вітер відчувається. Колись працював у підрядника, що встановлює обладнання мобільного зв’язку, то бував і на 80-метрових вишках (як біля нашої пошти).

Не те, щоб Олександр мав екстремальні схильності, мабуть, це просто тяга до пізнання. Себе і світу. Каже, по місту їздить на велосипеді, а мотоциклом — і в Київ, у Карпати, Крим. Інколи подорожує, риболовлею займається. На Десну навідується.

І книги читає, коли є час. Подобається пригодницький жанр, фантастика. Сім років жив у столиці, у сімейному гуртожитку.

Сам собі їжу готував. Вражав і жінок-господарок, сусідок своїми смачними дерунами, якими і їх пригощав.

Особливо смакує те, що готується на природі — шашлики, риба.

Живе молодий чоловік з батьками і старшою сестрою у будинку на одній міській вулиці, а на іншій — почав цього року собі свій дім будувати. Каже, майстровитий батько-умілець переважно там займається, а син йому допомагає.

Хоча по електриці, звісно, Олександр «першу скрипку» веде. Дівчини поки що у нього нема. От як збудує житло — обов’язково заселиться туди з кимсь обраним. Дівчата зустрічаються різні. Одні відверто кажуть, що хочуть заміж. Інші — гуляли б до старості.

Олександр танцює у колективі «Ремікс». Переважно народні танці виконують. Бувають і молодіжні сучасні. А колись хлопець і школу мистецтв закінчив, по класу баяна! Вдома лежить цей інструмент. Звісно, щоб добре ним володіти, потрібні постійні тренування-репетиції.

Може, братиме частіше у руки взимку, при наявності вільної хвилини. Або коли з’явиться у нього кохана — і попросить заграти.

Читайте також: Наважилися на успіх. Рейтинг молодих підприємців Корюківки та Мени, які відкрили власну справу

Читайте також: Молодь – на море, батьки – на город. Меняни і гості міста про літній відпочинок

Читайте також: Молода родина з Донецька знайшла в Мені не тільки прихисток, але й улюблену справу

Читайте також: У Бречі Корюківського району можна одружитись за добу. Як це зробити і скільки коштує?