Ганна Пастушок– учасниця бойових дій, інвалід Другої світової війни. За мужність, бойові заслуги та участь у вигнанні нацистів з України, Білорусі, Польщі має три ордени та багато медалей. А у мирний час народила та виховала п’ятьох дітей.
Вісімнадцятирічною Ганна пішла у 1943 році на фронт. Була телефоністкою зенітної батареї у складі Першого Українського фронту. Брала участь у боях за Краків, Варшаву, Франкфурт-на-Майні, дійшла до Берліна. А ще Ганна Іванівна – учасниця відомої зустрічі союзників по антигітлерівській коаліції на Ельбі.
Фронтова світлина Ганни Пастушок
Довгими й тернистими були воєнні шляхи Ганни. Довгим та з гіркими випробуваннями стало й мирне життя. Після війни працювала ланковою у рідній Дягові. Вийшла заміж, переїхала в Мену. Тут народила п’ятеро діточок. За це і отримала звання матері-героїні. До пенсії працювала на консервному заводі.
Після смерті у 1985 році чоловіка Ганні Іванівні довелося ще й пережити одна за одною чотири найстрашніші втрати – своїх дітей. Горе покраяло материнське серце і забрало здоров’я. Залишилася найстарша донька Валентина.
Тепер вона, онук Андрій та онука Лілія з чоловіком Володимиром доглядають бабусю, піклуються про неї й онуки та правнуки. На жаль, Ганна Іванівна сама вже не пересувається. Та має нездійсненне бажання: повернути хоч трохи років назад, щоб могла ходити. Все, каже, робила б: хоч косила б, хоч копала б, що завгодно, аби тільки не сидіти без руху. Мріє вже і про справжнє весняне тепло.
Теплими привітаннями, словами вдячності та подарунками порадували і розчулили Ганну Іванівну
Гарного сонячного дня привітати Ганну Іванівну з поважним ювілеєм прибули голова обласної ради організації ветеранів України Анатолій Скуратович, представники Менської райдержадміністрації, райвійськкомату, голова Менської районної ради організації ветеранів України Раїса Москальська.
Учасники народного хору ветеранів «Придеснянські барви» співали для ювілярки пісні її молодості та бажали бабусі і її рідним щастя, добра і любові на многії літа.
