Ідея створення Центру надання психологічної та арттерапевтичної допомоги для внутрішньопереміщених осіб «Єднання» належить корюківчанці Олені Литвиновій. Проєкт реалізували спільно з молодіжним центром «КУБ» та небайдужими волонтерами. Про допомогу, яку можуть отримати люди, що, тікаючи від війни, опинилися на Корюківщині.
З початком повномасштабної війни Олена Литвинова, директорка міського Будинку культури, як і багато корюківчан, опинилася в новій реальності. Очолюваний нею заклад не працює, закритий для відвідувачів. А творча натура все одно шукає способу бути корисною людям.
Так, дослухаючись до себе, Олена зрозуміла, що наразі багато людей, які були вимушені стати внутрішньопереміщеними особами, потребують підтримки й розради. Така потреба часу.
- Я поділилася своєю ідеєю з декількома людьми, - розповідає Олена Литвинова. – Мене одразу підтримали директор молодіжного центру «КУБ» Володимир Онищук та керівниця ЦНАПу Світлана Олійник. Так з’явився центр «Єднання».
Розуміючи, що переселенцям передусім потрібна психологічна допомога, Олена Литвинова звернулася до психологині Лариси Процел-Наумчик, яка одразу погодилася співпрацювати. Згодом свої послуги запропонувала й психологиня Еллада Аргунова. Також з дітками працюють вихователька Юлія Добролюбова, аніматорки Ольга Мірошниченко й Катерина Корогод.
- Кожну нашу зустріч, на яку ми запрошуємо батьків з дітьми, завжди плануємо наперед, - розповідає Олена Василівна. – А тому наші гості завжди знають про місце та час спілкування. Лариса й Еллада щотижня готують лекції для батьків на різні теми. Попервах говорили про те, як подолати страх і стрес, бо люди, нажахані війною, не могли почуватися безпечно й спокійно. Згодом спілкувалися на теми особливостей виховання дітей різного віку, про небезпеку гаджетів тощо. Під час лекцій дітки грають з вихователькою, бавляться з аніматорками. На своїх зустрічах ми говоримо про все, що турбує переселенців. Це й дуже болісні особисті історії, які ми всі переживаємо разом зі сльозами на очах. З кожним таким одкровенням я розумію, що «Єднання» просто необхідне зараз.
Олена переконана, що не помилилася зі своєю ідеєю. І радіє, що Центр надання психологічної та арттерапевтичної допомоги став справжнім і потрібним. Люди охоче відгукуються на запрошення, стають відкритішими й хоч на якийсь час відволікаються від моторошного пережитого.
- Внутрішньо переміщені особи, з якими ми працюємо, це здебільшого мешканці Чернігівщини, Київщини та Харківщини, які наразі живуть у Корюківці, - розповідає Олена Литвинова. – Але приїздять родини ВПО і з сіл. Так, наприклад, троє чернігівців тричі на тиждень відвідують нас з Білошицької Слободи.
Чим ще займаються в «Єднанні»? Організовують зустрічі з цікавими людьми, проводять майстер-класи для дітей і дорослих. Так, нещодавно разом з корюківською лялькаркою Мариною Шикаловою вчилися виготовляти ляльку-мотанку. А з місцевою майстринею Світланою Кугук створювали симпатичні аплікації.
У червні планують провести конкурс талантів для дітей з числа внутрішньопереміщених осіб. Вже готують матеріали. А ще часто збираються просто за чашкою запашного чаю з цукерками, спілкуються, діляться пережитим. Олена Литвинова завдячує КМЦ «КУБ» і Володимиру Онищуку за підтримку й забезпечення всім необхідним центру «Єднання». Це, зокрема, канцтовари, чаї, солодощі.
Після закінчення війни Олена Василівна мріє зробити окрему програму за участю родин ВПО, з якими зараз працює «Єднання». Каже, у них уже назбиралося багато цікавого матеріалу, фото та відео, а головне – життєвих історій, якими нахабно пройшлася війна. Невигаданих історій, які могли б бути іншими…
