Зазвичай на Корюківщині картоплю традиційно копають «до школи». До 1 вересня господарі намагаються впоратися з городами, щоб потім не відривати від навчання своїх школярів-помічників. Нині ця справа трохи відтермінувалася через пізнішу посадку. Однак більшість уже викопала свою бульбу. Урожаєм загалом задоволені всі корюківчани — і ті, хто висаджує багато сортів, і ті, хто вподобав якийсь один. Нинішньої зими, коли триває російсько-українська війна, люди здебільшого розраховують на власні поргеби, ніж на магазини.
67-річний Віктор Саченко з Корюківки займається вирощуванням картоплі давно і серйозно. Хоч і називає це лише своїм хобі на пенсії. З азартом випробовує нові сорти. Зараз у Саченків сім соток під картоплею, по сотці на кожен сорт: Наталі, Прада, Родріго, Коннект, Легенда, Бельмондо, Гранада.
— Усі, за винятком седнівської Легенди, німецької селекції, — розповідає чоловік. — Німецька картопля мені подобається, бо має чудові смакові якості, з низьким вмістом крохмалю. На базарі аматорів багато, які обдурять із репродукціями й оком не моргнуть, тож нові елітні сорти купую лише в Олександра Свідельського в ТОВ «Забарівське». Дуже задоволений. Цьогоріч у мене три новинки: ультраранні Наталі та Прада й середньостиглий Родріго. Усі показали хорошу врожайність. Так, з одного кілограма посаджених сортів Наталі й Родріго накопав по 11 кілограмів. Прада наврожаїла 1:13. Загалом, щоб сорт себе показав, треба два-три роки. Цього часу достатньо, щоб побачити, чи є потенціал у сорту. Якщо підходить, зберігаю й до п’яти років і більше. Головне — не змішати сорти й відібрати хороший посадковий матеріал.
Картопля сама не росте
Город Саченки щороку удобрюють органікою й попелом. Картоплю висаджують зазвичай у кінці квітня чи на початку травня. Цьогоріч — у середині травня. Кожен сорт росте окремо, підписаний і розмежований рядками буряків. Господар витримує міжряддя у 70 сантиметрів, необхідну глибину посадки й потрібну для кожного сорту відстань у рядку. Скажімо, для Коннекту треба 40-45 см між стеблами, бо ця картопля дуже розкидиста.
За сезон тричі боронує картопляні ряди, двічі проходить культиватором міжряддя. Окрім цього, обробляє хелатними добривами з вмістом тих елементів, яких потребує рослина. Найчастіше — магній і фосфор.
Віктор Володимирович уважно слідкує за нетиповими проявами на окремо посаджених сходах картоплі, щоб сорти не змішувалися. Так буває, наприклад, коли зійшла торішня картоплина. Його досвідчене око одразу помітить «зайду». Найперше — по квітці.
Три-чотири рази пирскає картоплю від хвороб і двічі — від колорадського жука. Поливає нечасто, тільки за потреби в період вегетації, бо майже всі наявні сорти — посухостійкі. Для їхніх глинистих ґрунтів найстрашніше не посуха, а затяжні дощі. Свою картоплю двічі за сезон підгортає, вириває при появі бур’янці. Тому город Саченків завжди чистенький. Коли підходить час копати — тільки сухе картоплиння на ділянці.
— Як викопали, сію сидерати (гірчицю, овес, редьку) й поливаю, — каже Віктор Володимирович. — Там де рання картопля була, редька вже зійшла. Викопана картопля вилежується у нас один день, бо копаємо в суху погоду, сонячної днини. Потім перебираємо її й сортуємо. Зберігаємо також по сортах, підписуємо.
Почім труд?
Нині люди переживають, що не вдасться продати картоплю, бо не їздять закупники. Розуміють, що раніше їхню бульбу возили в ті регіони, де зараз тривають активні бойові дії. Як бути з повними погребами тепер? Ті, хто хоче придбати невеликими партіями, пропонують ціну 5-8 гривень за кіло. Але люди не поспішають продавати за такою ціною, бо це як задарма.
Віктор Саченко теж щороку продає лишки картоплі зі своїх семи соток. Ще невикопані зо дві сотки, де ростуть пізніші сорти, але чоловік уже продав 300 кілограмів сортових бульб по 10 гривень за кіло. Каже, беруть зазвичай знайомі та родичі. Має вже замовлення й на декілька сотень кілограмів насіннєвої картоплі.
Чоловіків клопіт і жіноча справа
Віктор Володимирович запевняє, що його дружина Наталія бере участь лише в садінні та копанні картоплі. Решта часу — його, чоловічий, клопіт. Бо для нього виростити хороший урожай картоплі — це як спорт! А вже дружина відбирає сорти для вживання за смаковими якостями.
Картопля сорту Легенда у розрізі
— Ось, наприклад, седнівської селекції Легенда у нас уже дуже давно, але Наташа не дає її зводити, бо подобається на смак, — каже Віктор Саченко. — Ця картопля жовтувата всередині, зі щільним, без порожнин, м’якушем, урожайна, добре зберігається.
І цьогоріч Легенда не підвела хазяїв — вродила буйна. Найбільша картоплина заважила 1300 грамів.
