Останнім часом у власників земельних наділів усе більший попит мають дві рослини: красуня-квітка гортензія для душі й смачна та корисна лохина для здоров’я. Сусіди.City поспілкувалbся з тямущими людьми, як правило «поселити» їх у своєму садочку та як потім за ними доглядати.
Гортензія оживить сад
Будь-який непримітний сад чи квітник наче оживає, коли там оселяється гортензія. Вона має різноманітні відтінки: лілового, бузкового, яскраво-рожевого, червоного, небесно-блакитного, кремового кольорів. На таке забарвлення впливає ступінь кислотності ґрунту. Рожеву гаму зустрічають у землі з високим лужним балансом, блакитну — в кислотній.
Висаджувати саджанці треба у добре дренований, суглинистий структурний ґрунт. Реакція ґрунту — кисла або ж нейтральна. Лужний ґрунт може нашкодити рослині через брак заліза.
Така рослина оживить сад
Заздалегідь потрібно підготувати ямки розміром, які відповідають кореневій системі гортензії. В лунки засипають кісткову муку, змішану з гноєм. Крім цього складу, рекомендують купувати готове підживлення для рослини. Гортензію витягують з горщика та поміщають в ямку. Слід присипати коріння ґрунтом і злегка натиснути. Рясний полив — обов’язкова умова після посадки.
Гортензія пилчаста має невеликий розмір, у висоту досягає 1,5 метра. Рослині властива досить щільна крона. Гортензія волотиста значно вища, до
Обрізка займає друге місце за важливістю після зволоження ґрунту. Сильні й здорові бруньки з’являються завдяки своєчасному видаленню старих суцвіть. Гілки, які занадто щільно розташовані один до одного, видаляються під корінь.
Не потрібно перегодовувати рослину органічними добавками, адже через надмірне зростання зелені, квіти навряд чи покажуть свій колір. Кущі удобрюються азотними добривами в перших числах весни, коли вегетаційний процес тільки починається. Червень — наступний місяць для удобрення тими ж добривами. На початку осені потрібно підживити рослину калійною сіллю.
Надійне зимове укриття знадобиться навіть найморозостійкішим видам гортензії. Якщо не вдалося уникнути обмороження, слід негайно розташувати рослину в парнику. Після закінчення деякого часу гортензія оживе завдяки тривалому вегетаційного періоду. Бонус: одна з переваг гортензії — неймовірна стійкість до захворювань і шкідників.
Корюківчанка 52-річна Любов Валентинівна радить обирати гортензію волотисту, бо вона не така вибаглива у догляді. Колись жінка через Інтернет виписала собі два кущики, а тепер уже має дев’ять. Усі різні, і всі замовляла на сайтах. Вирощує саджанці й на продаж, по 50 грн за один.
Квіти мають різну форму й колір: білі, які потім набувають рожевих відтінків, і навіть яскраві малинові. Досвідчена садівниця радить перш ніж купувати саджанець, обрати для нього місце. Гортензія любить світло, але боїться палючих променів. У неї цим гарним квітка трохи спекотно буває влітку, тому доводиться ховати їх від сонця, бо підгоряють.
На кожну рослину слід відвести метр чи півтора. Можна садити як весною, так і восени. Молодий кущик, посаджений на зиму, потрібно прикрити хвоєю. І загалом варто знати, що гортензія любить хвою і кору, якими прикривають кореневу систему.
Весною цей молодий саджанець необхідно буде обрізати на один або два вузлики (тобто, увесь верх прибрати). Після цього рослина почне гнати кілька нових пагонів. У нашій місцевості вони досягатимуть у висоту метр чи півтора. Восени потрібно буде зрізати суцвіття, а стовбур не чіпати. Натомість весною слід повторити обрізання, як і перед цим.
Таке обрізання необхідно проводити кожної весни, скільки й буде жити рослина. А загалом гортензія може радувати садівників своїм неймовірним квітуванням багато років. І головне, на що радить звернути увагу Любов Валентинівна, гортензія не любить попелу та перегною.
Лохина порадує смачними вітамінами
Багато садівників мають сумний досвід вирощування лохини. Купували гарні кущики у горщиках, інколи навіть із рясними ягідками, заплатили досить дорого. Посадили, поливали, але рослина чахла-чахла й загинула. А так хотілося поласувати цінною лікувальною ягідкою, яку недарма називають скарбницею вітамінів, мікроелементів і біологічно активних речовин.
Лохину треба садити у спеціальну суміш
З відкритих джерел відомо, що вона є рекордсменкою за вмістом заліза, джерелом вітаміну К1, який бере участь в процесі згортання крові. Багата на речовини, що зміцнюють капіляри й затримують вітамін С в організмі. Серед всіх лісових ягід займає перше місце по вмісту пектинів, які виводять з організму радіоактивні метали та сприяють моториці кишківника.
Лохина уповільнює старіння клітин мозку і захищає організм від шкідливого впливу радіації, перешкоджає ослабленню пам’яті. Вона є одним з найкращих профілактичних засобів проти онкологічних, серцево-судинних захворювань, а також хвороби Альцгеймера. У лохині містяться каротиноїди, які при тривалому й регулярному вживанні ягоди в їжу сприятливо впливають на зорові функції.
У природі ця лікувальна ягода росте переважно в болотистій місцевості, тому й на садовій ділянці їй потрібно створити такі ж умови. Також слід звернути увагу та не, що зривати її потрібно дуже акуратно, оскільки ягода ніжна і її легко пошкодити, не мити.
Дослідження в хімічній лабораторії виявило, що найбільше корисних речовин міститься саме в шкірці тому багато хто її не миє перед вживанням. Лохину кілька тижнів можна без проблем зберігати у свіжому вигляді.
Чому не у всіх господарів виживає лохина, нам розповіла людина, яка багато років закохана в садівництво. Це відомий у Сновську та за його межами Микола Бага, котрий свою любов до садівництва прищеплює ще й вихованцям місцевого училища лісового господарства.
Його присадибна ділянка просто вражає: що там тільки не росте! І різноманітні соснові, і чудернацькі листяні дерева — дорослі та саджанці, які можуть прикрасити будь-яке подвір’я. Є в його зеленому царстві й лохина. Отож Микола Бага каже, що лохина не росте лише в тих, хто її посадив неправильно.
Микола Бага
А правила посадки такі. Під кожен кущик лохини треба вирити неглибоку (до 40 см) ямку діаметром до 60 см. Якщо висаджувати ряд кущиків, то краще підготувати траншею. Землю прибрати, вона більше не знадобиться. А замість неї утрамбувати траншею чи ямку сумішшю кори, соснових голок, шишок, листя, моху.
Тобто, треба поїхати до соснового лісу і назбирати таку суміш, а потім добре полити. І прямо у це все садять кущики. Вони углиб не надто ростуть, коренева система фактично на поверхні. Для посадки восени цього достатньо. Але поливати потрібно щодня. Весною можна підживити лохину азотними добривами, карбонатом або сечовиною.
