Тільки-но відчиняєш двері студії краси «Ксенія» в Корюківці, як одразу погляд натикається на багато речей, які купою лежать у першій невеличкій кімнаті. Нитки, в’язані шкарпетки, фрукти, солодощі, бляшанки тощо. Сусіди.City розпитали, що це за речі та хто й для кого їх збирає.
Пункт прийому
Хазяйка студії краси 46-річна Ксенія Мелешко розповіла, що кілька місяців тому до неї звернулася корюківчанка Наталія Мелешко, чоловік якої служить у ЗСУ. Вона й запропонувала майстрині-перукарці долучитися до важливої справи.
Ксенія Мелешко у власній студії краси
Сама ж Наталія, як і велика команда корюківських волонтерів, давно цим займається. Збирають кошти, харчі, виготовляють маскувальні сітки, окопні свічки тощо для наших захисників. Жінка добре знає потребу вояк, а коли настали холоди, то, зрозуміло, необхідне все, що зігріває хлопців в окопах.
Отже, її прохання полягало в тому, щоби працівниці студії збирали все, що жертвують наші земляки на армію. Студія краси Ксенії Мелешко вже десять років, як міститься в центрі Корюківки, в будівлі колишньої міськради, що навпроти супермаркету «АТБ». Людям зручно заносити туди речі, які потім волонтери використовують у роботі чи просто передають на фронт.
Ксенія одразу погодилася. Спочатку збирали жерстяні бляшанки, віск, парафін для окопних свічок. «Ми вдома з чоловіком виготовляли такі свічки, — розповідає жінка. — До цієї роботи долучалася й моя донька 28-річна Настя, що мешкає в Чернігові.
Ксенія з донькою
Ми і їй передавали частину сировини. Зараз вона з однодумцями в обласному центрі виготовляє їх у великій кількості, і вже нічого не потребує, бо усім необхідним забезпечують місцеві волонтери».
Шкарпетки для солдата
Ксенія каже, що згодом виникла потреба в’язати шкарпетки. «Наташа в соцмережах постійно друкує пости, у яких розповідає людям, чого потребують хлопці на фронті та їхня волонтерська команда, — продовжує розповідь Ксенія.
— Серед них багато пенсіонерів. Тепер нам чи не щодня приносять нитки, готові шкарпетки. Декотрі лишають гроші, харчі, фрукти, солодощі, мед, часник, сало. Працівники Центру позашкільного виховання та дитсадка „Дельфін“ частенько передають солдатам дитячі поробки, які підіймають моральний дух нашим захисникам».
Без черги й безплатно
Ксенія Мелешко переконана, що сьогодні кожен на своєму місці має щось робити корисне для української армії.
«Якби я продавала каву чи пиріжки, то солдатиків пригощала безкоштовно. Але я роблю стрижки. Тому і я, і дві мої напарниці: перукарка та майстриня з манікюру, відразу вирішили, що для військових у нас ніколи не буде черги, і за послуги не братимемо грошей. Однак не всі відвідувачі у формі погоджуються на таке. Більшість кладе гроші зі словами, що кожна праця має оплачуватися».
Ксенія Мелешко, майстриня-перукарка
Майстриня також поділилася власними спостереженнями. Каже, що військові люди, коли приходять до них, хочуть посидіти в тиші, відігрітися душею й тілом. І молоді жінки, як можуть, підтримують їх.
Війна змінює людей
Робота Ксенії передбачає постійне спілкування. Вона бачить, як війна змінює людей. Більшість стала гуртуватися навколо спільної справи, мети. Та інколи видно, що людину поглинає ненависть. І це зрозуміло, бо стільки болю й страждань принесли окупанти на нашу землю.
Гостро сприймається й найменша несправедливість у суспільстві. Зі свого боку Ксенія намагається розрадити своїх клієнтів, якось пояснити, що ненависть руйнує, а любов проростає добром. Хай там як, а українцям треба пережити такі важкі випробування і не зачерствіти, не заледеніти.
«Віра в Бога допомагає і мені, і багатьом. Тільки вона має бути щирою й світлою, — впевнена Ксенія Мелешко. — Ми обов’язково переможемо, бо зло ніколи не здолає добро. Проте в наших силах зробити так, щоби наші захисники, яким випала доля зі зброєю в руках боронити Батьківщину, відчували нашу підтримку. Долучайтеся до волонтерства!»
