В Ужгороді вимушені переселенці з Чернігівської області посадили деревце сакури. Це відбулося в рамках екопроєкту «Посади дерево – оживи екосистему Карпат».
Участь у проєкті беруть представники з десяти регіонів України. Всі учасники – переселенці, які змушені були покинути рідні домівки та рятуватися від війни на заході країни.
Долучитися до акції могли всі бажаючі. Анонс заходу організатори розмістили в соціальних мережах за кілька днів до його початку.
Перед тим, як посадити деревце сакури, для переселенців провели екскурсію містом
– Це справжній подарунок для нас, вимушених переселенців, – каже одна з учасниць акції. – Спочатку була екскурсія центром Ужгорода. Ми вже більше року тут, але історію міста майже не знаємо. Екскурсія була надзвичайно цікава! Стільки нового дізналися. А на завершення ми посадили деревце сакури як представники від Чернігівщини. Це взагалі – космос! Уявіть, приїдемо років через п’ять сюди на відпочинок, а тут – наша сакура квітне!
Акція тривала 10 днів. Першими сакуру висаджували в ґрунт переселенці з Харківської області. Чернігівці були другими. Далі – інші регіони: Сумщина, Миколаївщина, Луганщина, Херсонщина, Крим, Київщина, Донеччина, Запоріжжя.
Сильний вітер та дощ не завадили переселенцям з Чернігівщини посадити сакуру
Погода саме в той день, коли сакуру садили чернігівці, м'яко кажучи, не радувала. З самого ранку йшов дощ, а на вечір, коли проходила екскурсія, – здійнявся сильний вітер. Та попри погодні негаразди переселенці з Чернігова таки впоралися – деревце сакури, присвячене нашому регіону, висаджене та чекає на майбутніх туристів з нашої області.
Так сьогодні виглядає деревце сакури, присвячене Чернігівщині
– Я просто в захваті, – ділиться враженнями від події чернігівець Матвій Сидоренко. – Мене цікавить історія Закарпаття в цілому та Ужгорода зокрема. Вона надзвичайно насичена! Тут стільки всього відбувалося. Одна архітектура чого варта. Тут є будинки періодів Австро-Угорщини, Чехословаччини... Під час екскурсії нам багато цікавого розповіли. А сакура, присвячена Чернігівщині, то для мене взагалі дуже знаково. Хочу приїхати сюди років через 10 і прийти до нашої сакури.
