Це сьогодні нам легко фіксувати чи не кожен свій крок за допомогою смартфонів. Інша справа як було колись: якщо і постановочне фото, то чого вартувала сама підготовка до фотографування. Це було ціле дійство з обранням найкращого вбрання, створенням зачіски та фотографування у студії з професійним фотографом та підходящим ракурсом.
А якими щирими посмішками світяться обличчя на аматорських чорно-білих фото! Таке враження, що сьогодні немає таких посмішок. Та й самі чорно-білі світлини наразі велика рідкість. Вони збереглися лише в фотоальбомах, які з роками стають родинними реліквіями. Гортаючи їхні сторінки можна досліджувати родовід, вивчати людські долі.
Жителька Лісок на Менщині Ольга Сащенко – шанована в селі людина: кохана дружина, улюблена мама, бабуся, прабабуся, гарна господиня, квітникарка, майстриня-вишивальниця… Вона час від часу бере фотоальбоми, вмощується на дивані і починає за переглядом світлин згадувати прожиті майже вісім десятиліть. У них були як радісні моменти, так і не зовсім. Були зустрічі і розставання. У цих альбомах – ціле життя. Вони – справжній скарб, музей, архів родини, берегинею якого є пані Ольга.
