Восьмого й дев’ятого січня Корюківщина та Холминщина проводжали в останню дорогу своїх славних захисників, які віддали життя за Україну: 23-річного Павла Соснова та 42-річного Олександра Ващенка.
Зранку в понеділок, 8 січня, скорботний кортеж, який рухався вулицею Шевченка, зі сльозами на очах проводжали жителі Корюківки. Наша знекровлена земля втратила на війні ще одне молоде життя – у бою з жорстоким ворогом загинув 23-річний Павло Соснов, житель села Радомка Холминської громади.
Далі кортеж рушив до Холмів, де на нього чекали земляки з квітами й прапорами. На колінах, з великою скорботою та болем, очікували на свого Героя в Радомці. Живим коридором, вулицями Молодіжною та Перемоги, він неспішно рухався до будинку батьків, навічно повертаючись до отчого порогу.
Павло Олексійович народився 28 серпня 2000 року в Радомці. Після школи навчався у Чернігівському професійному ліцеї залізничного транспорту. У 2020 році його призвали на строкову військову службу, а у вересні 2023-го - став до оборони держави в лавах Збройних сил України. Павло виконував обов’язки старшого стрільця у складі підрозділу військової частини А0281.
Павло Соснов
Життя молодого воїна обірвалося 1 січня 2024 року під час виконання бойового завдання поблизу Житлівки Сєверодонецького району на Луганщині. У загиблого залишилися батьки, сестра й брат.
Наступного дня, 9 січня, Корюківська громада попрощалася з 42-річним уродженцем села Перелюб Олександром Ващенком з позивним Сонечко. Олександра Сергійовича призвали до лав Збройних сил України 20 жовтня 2023 року.
Швидко довелося вчитися воювати. Він виконував бойові завдання в найгарячішій точці на Донбасі, біля Куп’янська. На жаль, ворожий снаряд обірвав його земний шлях. Усього 57 днів Олександр боронив рідну землю від російської навали. Загинув торік 15 грудня біля населеного пункту Синьківка Куп’янського району Харківської області.
Олександр народився 22 липня 1981 року в селі Перелюб. Там, у місцевій школі, закінчив одинадцять класів. Після школи, за направленням Корюківського райвійськкомату, вивчився на водія. І восени 1999 року його призвали в армію, у війська протиповітряної оборони.
Олександр Ващенко
По закінченні служби, 2001 року, повернувся в рідне село, влаштувався до Перелюбського лісництва, трудився лісорубом. Три роки жив і працював у Корюківці, а потім перебрався до Чернігова. В обласному центрі знайшов роботу, житло.
Власної родини нашому захисникові створити не судилося. Згодом пішли в засвіти батьки, в нього лишилися два рідних брата, які мешкають у Перелюбі та Корюківці. Поховали Олександра Ващенка 9 січня на кладовищі в Перелюбі, де спочивають рідні й близькі. Вічна слава та пам'ять нашим Героям!
