Шановні жителі Менщини та сусідніх громад! Уже майже століття газета «Наше слово» залишається вірним супутником для тисяч читачів. Вона народилася як звичайна газета Менського району. А сьогодні стала живим і змістовним виданням, яке читають і чекають не лише в Мені, а й у сусідніх громадах Чернігівщини – на Сосниччині, Корюківщині, Сновщині.
Нове півріччя – нові історії, нові виклики, нові рішення. Саме зараз – найкращий час оформити передплату на друге півріччя 2025 року!
«Раніше передплачувала лише нашу, сновську, районку. Але оце вже минає п’ятий рік, як я вперше потоваришувала з «Нашим словом». І хоч від сновського «Променя» не відмовилася, але у «Нашому слові» знаходжу розлогіші матеріали. Добре, що у цій газеті можна дізнатися відповіді на питання, які хвилюють людей мого віку (мені вже 84 роки), адже ми не зовсім розуміємося в інтернеті – зміни у пенсійному законодавстві, особливості призначення субсидій. Люблю читати життєві історії», – Ганна Сіра, Сновськ.
«Передплачую «Наше слово» понад 30 років. Це як родинний лист – завжди щирий, близький, зрозумілий. Тут пишуть про те, що справді важливо для нас, менян. Я б навіть назвала це видання літописом Менщини: стільки цікавих публікацій, різноманітних рубрик, зустрічей з людьми, які живуть поруч з тобою і які відкриваються такими гранями талантів, про котрі й не підозрювала. Ці люди діляться своїми захопленнями, життєвими історіями, передають досвід, розповідають про минулі події.
Кожен знаходив для себе щось цікаве: діти шукали дитячу сторінку, розгадували загадки, ребуси, читали віршики, лічилки. Я цікавилась життєвими історіями мешканців громади, новинами, чоловік читав анекдоти, програму телебачення. А як чекали тижневик, коли з’явилася рубрика з привітаннями! Це був аншлаг! І фото ювілярів, і гарні слова побажань, і на цілий тиждень обговорень: хто привітав, кого привітали, а хто не вітав... Так, дійсно, поруч з «Нашим словом» пройшла велика частина життя», – Ірина Руденко, Городище.
«Помітно, що газета змінилася. На це впливають реалії сьогодення, які, на жаль, не дуже позитивні. Приємно, що «Наше слово» продовжує протистояти цим викликам. Не дивлячись на них, одне лишається незмінним – турбота про читача. У ній і сільські новини, і позиція громади, і поради на кожен день. Тому лише заради цього варто не зраджувати і продовжувати залишатися разом з «Нашим словом». Передплачу обов’язково, навіть не дивлячись, що видання стало дещо дорожчим», – Ірина Гренько, Блистова.
«Любов до газет, сформовану упродовж багатьох років, нікуди не поділася. Вперше передплатила газету «Колгоспна правда» на 1981 рік, коли вже отримувала свої гроші. Нині, на жаль, підписку на пресу маємо скудну. Пенсія не дозволяє розкошувати. На улюблену газету «Наше слово», як і на допомогу для ЗСУ, кошти знаходимо. Наскільки сьогодні загалом можна говорити про будь-який фронт, скажу, що друковане слово – то могутній засіб у війні.
Дякую вельми головному редактору Олександру Назаренку, журналісту Віталію Сергійку за увагу до селища Березна. Навіть незважаючи на те, що наше літописне козацьке селище вже адміністративно належить до іншого району. А ще я безмежно вдячна газеті за інформаційну підтримку моїх, здавалося б, таких скромних здобутків. Маючи дуже давній гіркий досвід спілкування з кореспондентами, завдячуючи цьому чудовому друкованому виданню, я знову повірила у такі категорії як об’єктивність, принциповість та неупередженість. Та що там багато говорити: передплачуйте газету на ІІ півріччя і буде вам щастя! Бо «Наше слоВО» – ВО!» – Марія Шевченко, Березна.
«Газета залишається незмінним атрибутом нашого життя. Вона як талісман передалась нам від наших батьків, а ми передаємо нашим дітям, онукам. З роками змінюємося ми, наше життя, змінюється і наша улюблена газета. Вже тепер більш в тренді не паперовий варіант, а інтернетівський, але все одно з великим задоволенням заходимо на сайт і читаємо всі новини. Як то кажуть, «ідемо в ногу з епохою». Але поціновувачі друкарської фарби і шелесту сторінок ще мають і змогу, і бажання передплатити газету, ну або в крайньому випадку купити її в точках продажу. Отож бажаю дорогому серцю «Нашому слову» подальшого процвітання і вдячних читачів», – Алла Головченко, Максаки.
«Це наша газета (навіть заголовок це підтверджує – «Наше слово») і без неї ніяк. Цікаві і різноманітні публікації, хоч так хочеться, щоб вони, як і колись, були на 12 сторінках. Передплачую «Наше слово» здавна. Пам'ятаю ще й інші назви цієї газети, хоча вважаю, що нинішня – найвдаліша. Цікаво читати статті Віталія Сергійка, Олександри Гострої, люблю сканворди. Я вдячна всім, хто докладає зусиль до створення кожного номера «Нашого слова»», – Тамара Слюсар, Покровське.
«Хоч я досить вільно почуваюся, як користувач інтернету і соціальних мереж зокрема, але для мене газета залишається джерелом правдивої інформації про наше життя. Не соцмережі, а саме «Наше слово» допомагає зрозуміти, куди рухається наш край. «Наше слово» – це не лише новини. Це розповіді про людей, котрі живуть поруч. Це діалоги з владою, репортажі з місць подій, голос громади, місце пам’яті та традицій. І, що головне, це видання, яке зберігає українське слово та місцеву ідентичність», – Наталія Римар, Бірківка.
«Газета «Наше слово – це невід’ємна частина мого життя. Мої батьки постійно передплачували цю газету. Я ж останні роки читала її вже через інтернет. І от минулого року сталося так, що в цій газеті написали про мене. З читача я перетворилась на героя публікації. Тепер знову передплачую паперовий варіант. Бажаю виданню подальшого розвитку та зростання кількості читачів», – Наталія Трепач, Березна.
Поспішайте! Передплата на друге півріччя триває до кінця червня.
Як передплатити?
Звертайтесь до найближчого поштового відділення, до співробітників пересувних відділень Укрпошти або скористайтесь онлайн-сервісами Укрпошти.
Індекс видання – 61457.
