Весільний понеділок вважали другим днем весілля ще на початку ХХ століття. Для молодих він починався обрядами умивання після першої шлюбної ночі, про які розповідалося в попередньому тексті блогу. Потім «показували молодій межу». Потім жартома перевіряли молоду на працьовитість.
А пізніше вже від родичів молодої приносили снідання молодим ближче до обіду, десь об 11 годині. Це не просто снідання, це окрема і дуже давня традиція.
Нести молодим снідання
Обрядове снідання для молодих готували в хаті молодої її родичі. Несли страви до хати молодого традиційно дівчата-дружки молодої ближче до обіду, десь об 11 годині. Дехто у Киселівці каже, що несли снідання дівчата-дружки з боярами разом.
Коли зазирнути в записи Івана Павловського 1926 року про обряди Ніжинщини, то дізнаємось, що бояр посилали від молодого покликати снідальниць. Неодружена молодь (подружки і бояри) снідала разом з молодими і після цього вони вже більше не брали участі у весільних гуляннях.
Молоді з дружками і боярами. Киселівка, 1978 рік
Іван Павловський писав, що обов’язковими стравами снідання молодих у понеділок були вареники, яєшня та кисіль.
Вареники з сирною начинкою готували для понеділка у всій Україні, це є в етнографічних записах з інших регіонів. Однак зараз люди вже не пам’ятають, що ці страви є обов’язковими.
Киселівські 80-літні жінки на питання, що несли молодим на снідання, відповідали так: «Та всяку несли їжу, у кого що було, ну там яєшню, вареники».
Молочні ріки, кисільні береги
Скоріше за все, для молодих готували солодкий молочний кисіль білого кольору. Чому так думаю? Тому що серед обрядових страв весільного понеділка обов’язковими були сирно-молочні страви (дивіться монографію Зоряни Марчук «Генеалогія українського весілля», Луцьк, 2005, с. 232).
У деяких регіонах України у понеділок подружок і бояр пригощали і сиром, нарізаним скибками. Та й вареники для снідання молодих скрізь по Україні робили саме з сиром.
Старожили чорнобильського Полісся розповідали етнографам, що на весіллях готували молочний кисіль. А до цього можна ще пригадати слов’янські казки, де згадувалися «молочні ріки з кисільними берегами» як характеристика щасливого, райського, казкового життя.
Молочний солодкий кисіль готували в Киселівці як ласощі для дітей ще в середині ХХ століття, рецепти його приготування знають, але, на жаль, про вживання його на весіллях ніхто з опитаних мною не згадав.
86-літня Зінаїда Куліш, жителька Киселівки родом із Макошиного на Менщині, розповіла рецепт молочного киселю і згадала, що її мати в Макошиному завжди готувала молочний кисіль у другий день Великодня: «Оце ж нічого не готували вже в день свята, і на другий день, готове їли. Але мама завжди варила для нас молочний кисіль на другий день Великодня».
Рецепт молочного киселю по-киселівськи: поставити молоко на вогонь, щоб закипіло; до того, як закипить, додати збите яйце; тоді вкидати, помішуючи, цукор, крохмаль із розрахунку одна столова ложка крохмалю на одну чашку (порцію).
