Нещодавно на чемпіонаті світу з легкої атлетики в Дубаї Оксана Зубковська принесла перше «золото» для української збірної. Українка стала найкращою в стрибках у довжину, подолавши 5,73 м. Попри шалений графік тренувань і навантаження, Оксана не забуває про свою малу батьківщину, відвідує Мену. Зустрічається з юними спортсменами та завжди спілкується зі своєю першою тренеркою Надією Таратухіною.
Перші перемоги
Оксана Зубковська народилася в Мені, навчалася у міській школі імені Тараса Шевченка. Згадувала потім, що захоплюватися спортом почала після виховної години, коли класний керівник Ірина Гетьман запросила на зустріч із учнями тренерку спортивного товариства «Колос» Надію Таратухіну. Вона так захоплено розповідала про легку атлетику, що на перше тренування прийшла половина класу. Але через кілька тижнів багато хто зрозумів, що ця справа не для них. Залишилася тільки нерозлучна трійця – Алла Федоренко, Наталія Царенко і Оксана.
Із задоволенням дівчинка почала бігати різні дистанції, стрибала у висоту й довжину. Багато часу проводила на стадіоні. Прагнула не відставати від однокласників, вле не завжди виходило. Підводив поганий зір, та дівчина соромилася про це сказати вчителям. Після наполегливих тренувань з’явилися спортивні результати.
Оксана з першою тренеркою Надією Таратухіною
– Навчаючись у п’ятому класі, ця дівчинка прийшла до нас і стала займатися у секції легкої атлетики, – розповідає Надія Таратухіна. – За шість років тренувань Оксана досягла значних успіхів. Уже в десятому класі виконала нормативи кандидата у майстри спорту і завоювала звання чемпіонки України у стрибках у висоту та довжину. Тоді ж встановила рекорд області серед дорослих в стрибках у висоту. По закінченню школи моя вихованка отримала вищу профільну освіту й виконала норматив міжнародного майстра спорту.
Важливою виявилася перемога на Всеукраїнських сільських спортивних іграх. Вручаючи золоту медаль тренер Валерій Грядунов запросив Оксану на навчання до Броварського спортивного інтернату. Погодилася, здебільшого через те, що хотіла мати нормальні умови для тренування. Там закінчила 11 клас, а потім ще два роки навчалася у Броварському вищому училищі фізичної культури і спорту.
Невдача в Афінах і вершина в Пекіні
В інтерв’ю спортсменка розповіла:
– Сконцентрувалася на тому, щоб і далі навчатися, подала документи в Національний університет фізичної культури і спорту. Але вступила туди тільки з другої спроби. Підвів зір. Довелося піти на хитрість. Неодноразово доводилося приховувати хворобу, переконувати медкомісію дозволити брати участь у престижних змаганнях. Стрибала у висоту, але одного разу тренер Юрій Горбаченко сказав: «Оксано, ти маєш стрибати у довжину». Отак і почала серйозно тренуватися під його керівництвом.
Спортсменка дуже переживала, коли не стала призером у стрибках у довжину на літній Олімпіаді 2004 року в Афінах.
– Дальність стрибка у довжину з розбігу залежить від величини початкової швидкості польоту, кута і висоти, – розповідає легкоатлетка. – Важливо під час приземлення якомога далі залишити сліди у ямі. Для цього стрибун піднімає ступні ніг високо і далеко вперед. Юрій Горбаченко навчив мене ритму останніх кроків і відштовхування, різним способам стрибків, приземленню на обидві ноги, іншим премудростям стрибуна.
Після перемоги в Пекіні, виборовши перше своє параолімпійське «золото», спортсменка дозволила собі невелику перерву: вийшла заміж і встигла народити сина. Поки Ванюша підростав, його талановита мама підкорювала чергові спортивні олімпи.
Тріумф у Лондоні
Після перемоги Оксани Зубковської у 2012 році на Паралімпіаді в Лондоні (тоді легкоатлетка завоювала золоту медаль і встановила новий світовий рекорд у стрибках у довжину) ми спілкувалися з її мамою. Лариса Миколаївна розповідала:
– Телефонує мені з Лондона донька і каже, що через десять хвилин її нагороджуватимуть золотою медаллю. Ох і радощів було! І сліз! Отримуємо нині море вітань. Маленький Ванюша ще не зовсім вгадує маму, коли її по телевізору показують, однак скучив дуже. Нічого, скоро вони будуть разом.
До речі, золотою нагородою Оксана Зубковська та й уся Україна мають завдячувати не в останню чергу Ларисі Миколаївні. Бо коли онуку виповнилося два місяці, перед Оксаною постав вибір: тренуватися далі чи ростити сина. Тоді вона спитала: «Мамо, допоможете Ванюшу ростити?»
Паралімпійське «золото» у Мені
Лариса Миколаївна погодилася. І майже два роки щотижня їздила до столиці: з понеділка по п’ятницю бавила малого, на вихідні – додому, в Мену. А вже коли почалася серйозна підготовка до змагань у Лондоні, матері чемпіонки довелося аж чотири рази їздити на збори у Крим, щоб Оксана мала змогу ретельно тренуватися.
Тоді ж, у 2012-му, ми привітали Оксану, яка ще перебувала в Лондоні, з перемогою та попросили поділитися враженнями.
– Я вірю у те, що, коли дуже багато працювати, то обов’язково будеш винагороджений. А особливо, якщо ти заради цього залишаєш свого маленького сина і не бачиш, як він росте, то у такому випадку просто неможливо виступити погано, – відповіла чемпіонка. – Я налаштовувалася на медаль заради своєї родини, яка дала мені можливість виступати і всіляко допомагає у підготовці. Мені просто дуже сильно хотілося отримати «золото», і я виклалася на всі 100.
– Виступала я практично на завершення змагань, – ділиться Оксана. – Наші хлопці вже з 30 серпня почали завойовувати медалі. А я навіть не уявляла, як виглядають паралімпійські нагороди. Але не хотілося дивитися на чужу медаль, прагнула побачити свою. І ось вже 7 вересня у мене була власна медаль, золота!
Нагород стає все більше
Після лондонського тріумфу Оксана Зубковська не розгубила завзяття, майстерності та прагнення до перемоги. І ще раз стала паралімпійською чемпіонкою – вже за чотири роки на іграх у Ріо-де-Жанейро. У найкращій спробі наша землячка стрибнула на 6 м 11 см, що дозволило їй піднятися на найвищу сходинку п’єдесталу. Срібного призера – Олену Чебану з Азербайджану – українка випередила на 55 см.
Ще чотири рази Оксана виборювала «золото» чемпіонатів світу. Найсвіжіша перемога – у Дубаї кілька тижнів тому.
– Зараз ми не часто спілкуємося з Оксаною, але коли приїжджає до Мени, завжди бачимося, – зауважує Надія Таратухіна. – Розповідає про тренування, ділиться враженнями. Щороку ми проводимо відкритий районний турнір з легкої атлетики на призи Оксани Зубковської. Організатори цих змагань – райдержадміністрація, районна та міська ради, тренерський і керівний склад Менської ДЮСШ «Колос».
Після змаган у Мені
Три роки тому на турнірі була присутня і сама триразова паралімпійська чемпіонка. Тоді вона привітала юних спортсменів словами:
– Дякую за чудову зустріч, за ваше бажання займатися спортом у такий нелегкий час. Прекрасно розумію всі труднощі, але, не дивлячись ні на що, не опускайте руки. І все у вас обов’язково вийде!
Нині Оксана Зубковська готується до участі у четвертій своїй Паралімпіаді. І це у 38 років!
