Починають і закінчують поминальний обід у Киселівці на Менщині співанням молитов. Їх співають запрошені жінки-півчі (до чотирьох осіб). При цьому всі встають.
Перед початком обіду співають молитву «Отче наш». Завершують обід співанням молитви «Зі святими упокой». Дехто каже, що треба наприкінці і «Вічную пам’ять» співати.
Протягом обіду між промовами півчі співають жалобні (поминальні) пісні, вони записані в них у зошиті. Мені вдалося зробити аудіозапис кількох пісень під час поминок близької родички в лютому 2015 року. Співали півчі киселівської Миколаївської церкви. Нижче подаю і тексти пісень.
«Мамина молитва»
Мамина молитва, наче білі крила,
На дорогах долі скріпить, піднесе
Мамина молитва, як цілюща сила,
Сонечко засвітить, щастя принесе.
Мамина молитва, коли перші кроки
Чи світанок тихий, а чи ніч ясна.
Мамина молитва у дитячі роки
Поруч все зі мною, чиста, як роса.
Помолися, мамо, і за сина, й дочку,
Помолися, рідна, за своїх внучат.
Одягнися, мамо, в вишиту сорочку
І збирай родину за столом у сад.
Мамина молитва світить на чужині,
У її обіймах мені так тепло.
Мамина молитва у тяжкі хвилини
Відвертає злобу, розсіває зло.
Мамина молитва і мости збудує,
І розділить горе, проти перешкод.
Мамині молитви Господь всі почує,
Схилиться до мами із своїх висот.
Помолися, мамо, і за сина, й дочку,
Помолися, рідна, за своїх внучат.
Одягнися, мамо, в вишиту сорочку
І збирай родину за столом у сад.
І збирай родину за столом у сад.
Ці пісні потрапили сюди так: одна з киселівських церковних півчих колись їздила переписати їх до міста Почаєва Тернопільської області. У тому зошиті є пісні і українською, і російською мовами.
Однак це не західна традиція, а загальноукраїнська. Письменник Олександр Довженко, що був родом із сусіднього Сосницького району, у повісті «Земля» описав похорон убитого хлопця, коли під час несення гробу співали українські народні пісні про смерть чоловіка: «Ой ревнули воли, степом ідучи», «Ой устань же, сизий орле», «Заповіт» на слова Тараса Шевченка, «Побратався сокіл з сизокрилим орлом».
Довженко писав про похорон комсомольця, а співав народ у повісті чомусь українські пісні, а не «Інтернаціонал» який-небудь. Схоже, письменник трохи схитрував і описав народну традицію. За православним же обрядом, під час несення гробу на кладовище співають молитву «Трисвяте».
Коли в Киселівці півчі під час обіду співають поминальні пісні, усі припиняють їсти і слухають. Треба сказати, що близьким родичам у скорботі дуже тяжко чути ці драматичні тексти. Тому і в Киселівці нині не всі запрошують півчих співати під час обіду, обмежуються молитвами і спогадами про померлого.
«Прийми мою душу»
…Прийми мою душу до себе на небо,
А тіло в сирую землю. (2 рази)
Насиплють на мене високу могилу,
Травою вона заросте,
Посадять на неї червону калину,
Весною вона зацвіте. (2 рази)
І будуть на неї пташки прилітати,
Будуть щебетати на ній.
А я уже більше вже їх не побачу,
Бо буду лежати в землі. (2 рази)
Колись мої ніжки так бистро ходили,
Ой Боже, який то був час!
Колись мої ручки так бистро робили,
А зараз лежать на грудях. (2 рази)
Колись мої очі так ясно світились,
Ой Боже, який то був час!
Колись мої очі так ясно світились,
А зараз закрились навік. (2 рази)
Моя домовина — моя хата тісна,
У неї віконця нема.
А я в домовині, мов тая билина,
Лежу в домовині одна. (2 рази)
Прощайте, прощайте, моя вся родина,
Бо я вже відхожу від вас.
Мене проводжають до вічного дому,
Там буду спокійно лежать. (2 рази)
Заупокійні промови близьких родичів часто перетворюються на голосіння зі сльозами, істерики. Дехто взагалі не в силах говорити. Тому на поминках, на відміну від весілля, ініціативу у промовах слід брати чужим людям.
У Киселівці навіть під час ходу поховальної процесії родичам не дають нічого нести, усіляко допомагають. Присутні на обіді сусіди, далекі родичі стараються не мовчати, а сказати щось добре про покійника. Часто промову закінчують словами: «Хай їй земелька буде пухом. Царство їй небесне».
Після поїдання каші на завершення обіду співають молитву «Зі святими упокой». Усі встають і слухають її стоячи. Після молитви вже розходяться. Гості розбирають з тарілок цукерки і печиво «на помин».
Пісня російською мовою
…Крышка вже не давит, не теснит доска,
Скорби все умолкли, отошла тоска. (2 раза)
Уснула навеки непробудным сном,
Сердце вже не бьется и не слышит он.
Глаза я закрыла, прощай, белый свет.
Одна мне дорога: идти на тот свет. (2 раза)
Прощайте родные, все мои друзья.
Обитель готова: сырая земля.
Вырыта могила в темной тишине.
Не плачьте, родные, тяжко обо мне. (2 раза)
Сырой и глубокий вырыт мой приют,
При последнем часе «Вечну» пропоют.
Могильна прохлада, всем она страшна,
Неизбежно надо готовиться туда. (2 раза)
Не ходи, прохожий, не топчи мой прах,
Я теперь удома, ты еще в гостях.
Для всех солнце светит, а для меня нет,
Лежу я во гробе и не вижу свет. (2 раза)
