Під час планування поїздки на роботу за кордон кожен переживає певну тривогу. Надто коли це відбувається вперше. Головне питання – як той закордон зустріне? Як зручніше доїхати? Як не натрапити на шахраїв? Які несподіванки можуть бути в дорозі і на кордоні? Чи прийнятними виявляться умови праці та проживання? З ким доведеться познайомитися і чи складуться нормальні стосунки? Як подолати мовний бар’єр?
Ніколи не їдьте на заробітки самостійно.
Плануючи виїжджати вперше на закордонні заробітки, обов’язково переконайтеся в надійності роботодавця. Чи справді ви будете забезпечені роботою, належними умовами праці, проживання, очікуваною зарплатнею? Ніколи не робіть це самостійно, не зваживши всі «за» і «проти».
Якщо є знайомі, які вже працювали деінде, ви їм довіряєте і є можливість спробувати поїхати з ними, – можете ризикнути. Якщо ж такої можливості немає, то обов’язково робіть це з кимось у компанії. А ще краще, якщо вас буде не двоє, а троє і більше. В такому разі комфортніше почуватиметеся і в дорозі, і в спілкуванні з роботодавцем.
Пошук роботи за кордоном – чи не найголовніша справа. Добре, якщо маєте родичів чи знайомих, у яких є певний досвід і які готові взяти вас з собою. Ви можете почути все з перших вуст, без проблем з’ясувати окремі нюанси. Якщо ж такої можливості нема, то слід бути обережним у виборі роботодавця, щоб не натрапити на шахрайство. Наразі заробляти на заробітчанах – це також бізнес. Заробляють посередники з працевлаштування, страхові компанії, перевізники.
Під час пандемії, коли європейські держави обмежують в’їзд на свої території, наш брат заробітчанин все ж знаходить способи потрапити туди. У який спосіб це роблять? Хто слідкує за соціальними мережами, тому траплялися оголошення про пошук працівників за кордон.
Найчастіше потрапляє у халепу той, хто раніше ніколи не працював за кордоном. І, зважаючи на ситуацію з роботою і зарплатою в Україні та бажання за короткий термін отримати в рази більше, звичайно, погодяться поїхати до, наприклад, Німеччини, не знаючи законів. А шахрай в такий спосіб «впарить» йому, що робота буде офіційною і цілком легальною у разі оплати за це наперед кількох сотень євро.
Якщо ще до виїзду сумнівність оборудки не викрита і вдається виїхати за межі України, то охочі працювати в Німеччині їдуть туди за польськими візами за запрошеннями від якоїсь польської агенції. Тобто, маючи на руках польську візу, приїздять на територію Польщі, відбувають 10-денний карантин, а далі знову рушають в напрямку Німеччини, де без проблем перетинають кордон і влаштовуються на роботу.
На чому обманюють
Не все так солодко, як виглядає на перший погляд: пропрацювавши, не отримують зарплати, а тільки аванси. Коли спливає термін візи і потрібно повертатися з Європи, замість остаточного розрахунку часто отримують обіцянку вислати зароблене переказом в Україну. Через загрозу депортації не погодитися не можна, а через незнання мови є ризик залишитися просто беззахисними. Якщо зателефонувати до українського консульства, то воно не зможе допомогти через нелегальність працевлаштування і згадка про польську агенцію не стане аргументом.
Часто потенційні заробітчани клюють на дуже велику ставку, яку пропонують агенції, і йдуть на все, щоб отримати вакансію. Сплативши необхідний внесок, в той момент, коли все, здавалося б, готове для виїзду на роботу, агенція повідомляє працівнику, що група вже сформована і місць нема.
У Польщі існує віза Wan der Elst, яка дає право на роботу в Німеччині. Щоб її отримати, німецький роботодавець має виконати низку умов, зокрема заплатити податки до польської скарбниці. А отже для того, щоб такий тип візи отримати українцям, потрібно офіційно відпрацювати на umowe o prace в Польщі. Тільки після цього розпочнеться сам процес оформлення візи, який займе від одного до трьох місяців. В результаті очікування на візу триватиме два-чотири місяці. Сама віза дає право роботи в Німеччині на три місяці протягом року. Фірми-посередники заманюють українців, за їхні кошти обіцяючи працевлаштування в Німеччині на пакуванні, в магазині, на складі.
Не треба бути наївними: ці вакансії вже давно зайняті тими самими поляками та представниками інших країн Євросоюзу, яким не треба було займатися візою, вони легально виїхали працювати до Німеччини по внутрішньому паспорту. І тут зрозуміло, що роботодавцю зручніше без клопотів взяти європейця, ніж займатися оформленням віз. Тому треба бути готовим до того, що така пропозиція від фірми – це черговий «розвод».
Прибуток на заробітчанах
Буває так, що по приїзді до Польщі, влаштувавшись на, здавалося б, певне місце роботи, не факт, що все буде так, як розраховує робітник. Зовсім інші умови праці, проживання, не той колектив. Що робити тоді? Звичайно, повертатися ніхто не поспішає, шукають нову роботу. На допомогу можуть прийти різноманітні агенції з працевлаштування іноземців, які є навіть на самих підприємствах, де масово працюють іноземці. У Варшаві на автовокзалі «Варшава Заходня» є така агенція.
Але слід розраховувати на те, що будь-яка така агенція – це посередник, а отже, вона також працює заради отримання прибутку. І цей прибуток отримує за рахунок заробітчанина: заробітну плату працівнику виплачує не підприємство, а агенція після того, коли вона «зняла вершки», отримавши кошти від роботодавця.
Курсуючи по всій Польщі, вони знайомляться з польськими фермерами, котрі потребують робітників. Зазвичай цей водій-посередник з працевлаштування за кожного робітника має потрійний зиск: отримає гроші за вакансію від роботодавця, від робітника – за те, що знайшов роботу, а також за те, що довезе в потрібний момент з України і назад. Своєрідний плюс у цьому способі працевлаштування полягає в тому, що в разі якогось непорозуміння цей водій-посередник може підшукати іншу роботу.
Google на допомогу
Якщо вже так трапилося, що ви опинились у повній безнадії, не слід занепадати духом. Існує великий помічник. І зветься він пошукова система Google: якщо потрібен номер телефону та інформація про якусь службу (straż graniczna – прикордонна служба, sanepid – санітарно-епідеміологічна служба, українські консульства), то це можна дізнатися, ввівши запит рідною мовою.
В інтернеті досить багато фірм-посередників з працевлаштування українців за кордоном. У різноманітних групах соцмереж можна віднайти масу відгуків (як гарних, так і не дуже) стосовно їхньої благонадійності. До того ж можна без проблеми знайти реальних людей, які мають досвід працевлаштування, поспілкуватися з ними.
Будь-яку компанію, її номер телефону можна перевірити, «заґуґливши» і довідавшись необхідну інформацію. Звертайте увагу, наскільки реальною є фірма, коли зареєстрована, хто власники, які відгуки про неї в інтернеті. Слід розуміти, що фірмовий сайт – це не головне: компанія може обдурювати і з сайтом, і без нього. А часто те, що фірма не має власного сайту, не означає, що вона не платить людям гроші.
У будь-якому разі при затримці виплати за місяць слід уже задуматися. А якщо затримка триває два місяці, то треба змінювати роботу точно, тому що це гарантія не отримати зарплату взагалі.
